До 209 річниці з дня народження видатного українського митця Т.Г. Шевченка

 

15 цікавих фактів про українську мову, які вас здивують

 Українська мова багата на цікавинки! Вона відрізняється від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю та унікальними словами та правилами.

http://vsviti.com.ua/ukraine/80908?fbclid=IwAR1WnwbIT65ZtMVcqZFtNwkEDA8kLFFeMMQTGZiNeVrZDa_-9UZIcnd3jBw

Міжнародний день рідної мови

 Кожен із нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта.

(Олесь Гончар)

До Міжнародного дня рідної мови, який світова спільнота відзначає 21 лютого, у закладі освіти, вчителями української мови й літератури Саловою Н.І.,  Шваревою Н.В., та Пономарьовою М.М., була проведена низка заходів, щоб ще раз долучитися вустами і серцем до материнської мови, найкращої, найсвятішої, найріднішої.

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов’я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

За доброю традицією, всі учні прослухали Гімн української мови

https://www.youtube.com/watch?v=ohSUUZd4qns

Переглянули презентацію до Міжнародного дня рідної мови

https://www.youtube.com/watch?v=W0CCYzCLsNw

Учні 5-6 класів взяли участь у вікторині «Мово рідна моя, не мовчи»

https://www.youtube.com/watch?v=JBpmgI9-TlE

Для учнів 9-10 класів була запропонована онлайн-вікторина «Мова – душа нації»

https://www.youtube.com/watch?v=K3Osgvt9wkE

Дистанційне навчання 10-й клас Українська мова Тема. Мова – найважливіший засіб пізнання. Краса і багатство української мови

 Дистанційне навчання

10-й клас

Українська мова

Тема. Мова – найважливіший засіб пізнання. Краса і багатство української

мови.

Епіграфом нашого уроку будуть слова видатного педагога В. Сухомлинського.

Прочитайте їх, поміркуйте, як ви зможете їх пояснити: «Мова то цілюще

джерело, і хто не припаде до нього устами, той сам всихає від спраги».

Дійсно, наша мова - невичерпна скарбниця, з якої ми здобуваємо знання,

пізнаємо світ, спілкуємося. А яка ж роль мови в житті суспільства, які ще

функції виконує вона? На ці та інші питання спробуємо сьогодні дати відповіді.

Давайте поринемо у світ мови, щоб збагатити себе новими знаннями, які

стануть нам у пригоді.

Матеріал для ознайомлення.

Усі живі істоти на землі спілкуються між собою. Хтось мовою звуків, хтось -

жестів. Проте людям дано найбагатше багатство - мова. І в кожного народу вона

своя. Згадаймо зворушливі слова Т. Шевченка:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..

Запитання.

- У якій статті Конституції України закріплено статус української мови як

державної?

Стаття 10

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування мови в усіх сферах

суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської,

інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов

міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується

Конституцією України та визначається законом.

Завдання.

1. Прослухайте текст. Визначте його тему. Доберіть заголовок. Яке речення

передає основну думку висловлювання?

Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель -мова.

Усі діяння наші, думи і сподівання закріплюються у слові. Слово - наше

найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що

недоступне було (або й залишиться таким!) безпосередньому сприйманню. У

цьому диводійному дзеркалі відображаються всі "айсберги" світу. У слові

постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього.

Промовляють до нас високі снігові вершини гір, водоспади Америки і Африки,

льодові пустелі Арктики, глибінь космосу. Стають зримими найдрібніші

(непідвладні найсучаснішим приладам!) частинки всесвіту.

За допомогою слова ми проникаємо в думи і почуття, які хвилювали людей за

тисячоліття до нас. Також можемо звернутися до далеких нащадків і передати

їм у слові найсокровенніше. Слово - найвірніший посланець з минулого в

сьогодення і з сьогодення в прийдешнє. Завдяки могутності не за-мулюється

людський досвід. Це схованка мудрості і невмирущості народу (І.Вихованець).

Завдання до тексту:

> Про яку функцію мови йдеться в тексті? Відповідь проілюструвати цитатами.

> 3 чим автор порівнює слово?

2. Прочитайте легенди та поміркуйте.

Якось один вельможа, зізвавши до себе гостей, поцікавився у мудреця, що на

світі найкраще. Мудрець відповів:

- Найкраще у світі - це мова. За допомогою мови будуються міста, розвивається

культура народів. За допомогою мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання.

За допомогою мови люди можуть зрозуміти одне одного, вирішувати різні

питання, просити, вітати, миритися, виконувати прохання, надихати на подвиги,

виражати радість, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого за мову.

Таке міркування сподобалося присутнім. Тоді вельможа поцікавився у мудреця,

що на світі найгірше. Мудрець відповів:

- Найгірше у світі - це мова.

Усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив:

- За допомогою мови люди засмучують і розчаровують одне одного. За

допомогою мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. Мова може зробити

людей ворогами, призвести до війни, нею наказують руйнувати міста і навіть

цілі держави, вона може приносити в наше життя горе і зло, принижувати,

ображати. Чи може бути щось гірше за мову?!

Не всім було приємно слухати цю відповідь.

Питання.

- Чому мудрець вважав, що на світі немає нічого кращого за мову?

- Як мудрець обґрунтовує те, що на світі немає нічого гіршого за мову?

- Які речення легенди характеризують мову як засіб спілкування, які - як засіб

пізнання, а які - як засіб впливу?

- Від чого залежить те, що буде нести мова - добро чи зло, красу чи

потворність?

_____________________________________________________________________

Могутній лідійський цар Крез напередодні походу на персів, згідно з традицією,

вирішив звернутися до богів за порадою. Гінці вирушили

в Дельфи до храму Аполлона, щоб дізнатися думку оракулів про майбутній

похід. Обидва віщуни дали однакову відповідь:

- Якщо цар піде війною на персів, то зруйнує велике царство...

Крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої поразки, а сам

потрапив у полон. Вважаючи себе обдуреним, лідійський цар знову послав

гінців у Дельфи. Вони запитали, чи не соромно богам обманювати Креза.

Оракули відповіли:

- Крез не зрозумів слів «зруйнує велике царство». Йому слід було б повернути

послів і уточнити: яке саме царство мали на увазі - його, Креза, чи персидського

царя Кіра. Оскільки Крез не зрозумів віщування оракулів, хай звинувачує в

усьому самого себе.

Питання.

- Як Крез зрозумів слова богів?

- Що спричинило загибель великого царства?

- Чого вчить нас ця легенда?

Завдання. Прочитайте висловлювання і з'ясуйте, про яку функцію мови -

спілкування, пізнання чи впливу - йдеться в кожному з них.

Найбільша таємниця - мова

Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них - мова. Здається, ми

знаємо якесь слово, немовби розуміємо його, проте все, що закладено в ньому

впродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти

чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами у всій красі, глибині,

неповторності.

З раннього дитинства і до глибокої старості людина нерозривно пов'язана з

мовою. Це єдине знаряддя, що робить людину нездоланною в пошуках істини.

Усі квіти тобі, Україно.

Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних

казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. І

завжди, і скрізь наш учитель - мова.

(І. Вихованець)

• • •

Людина, що вміє правильно і гарно говорити, легко встановлює стосунки зі

своїми близькими, з іншими людьми довкола себе, знаходить справжніх друзів,

супутника в житті... Завдяки цьому вона отримує задоволення від життя. Адже

самотні люди щасливими не бувають.

(І. Томан )

Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне

життя й силу з рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити

жоден природознавець, воно знайомить її з характером людей, що її оточують,

із суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як

не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її в народні вірування, в

народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі

логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині

жоден філософ. (К. Ушинський)

• • •

Слово надто багато важить у людському житті... Воно вмить змінює настрій,

робить щасливим або нещасливим, радісним чи пригніченим.

(К. Мотрин )

• • •

Слово - це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки

людського характеру. Вміти користуватися ним - велике мистецтво. Словом

можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіваймо цим

різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса.

(В. Сухомлинський)

Завдання. Прочитайте народні вислови та вірш О. Білаша. Дайте відповідь

на подані після них запитання.

Скажи людині дoбpe слово

Із джерел народної мудрості

• Вдариш шаблею - заживе пізно чи рано, вдариш словом - вічно ятритиме рана.

• Язик кісток не має, але кістки ламає.

• Слово - як стріла: вилетить - не спіймаєш.

• Який голос, такий і відголос.

• Перш ніж сказати, сім раз язик у роті поверни.

• Лагідне слово - ключ до серця.

• І від солодких слів буває гірко.

• Від ласкавих слів затихає грім.

- Як ви розумієте прислів'я та приказки?

- Чому вони навчають?

________________________________________

Скажи людині добре слово.

Воно впаде, як в ґрунт зерно.

Якщо душа прийнять готова -

То прийметься й зійде воно.

І виросте зернятко в пояс,

А потім нива зашумить...

І вдячності почутий голос,

І для добра захочеш жить.

Скажи людині добре слово.

(О. Білаш )

- Чому від доброго слова світ стає кращим?

- Чи кожна людина, на вашу думку, заслуговує добрих слів?

Прочитайте виразно.

Мова - засіб спілкування

Мова - найважливіший засіб спілкування між людьми. За її допомогою ми

обмінюємося інформацією, найскладнішими думками і найтоншими

почуттями, розвиваємося і створюємо матеріальні й духовні цінності.

Окрім мови, людство винайшло ще й інші засоби спілкування: жести,

різні звукові та світлові сигнали (наприклад, сигнали світлофора),

релігійні символи, державну символіку, азбуку Морзе, дорожні знаки,

різноманітні коди тощо. Проте всі вони мають обмежене застосування і

так чи інакше пов'язані з мовою. Тільки мова має загальнонародне

поширення і може передавати будь-яку інформацію.

Мова - засіб пізнання

Мова - це ще й засіб пізнання. Через мову та з її допомогою людина пізнає

дійсність, знайомиться з досягненнями науки, надбаннями культури. Саме

в мові нагромаджено досвід попередніх поколінь, суму знань про світ.

Мова багата на інформацію, вона постійно вчить нас мислити.

Мова - засіб впливу

Виконуючи функції спілкування і пізнання, мова впливає на людей.

Словом можна поранити й вилікувати, розвіяти сумнів і засмутити,

викликати посмішку і сльози... Тому треба прагнути, щоб із наших уст

зринали лише добрі слова, сповнені тепла серця і щирості Душі.

Джерелом сили і чистоти є українська мова. Вона спроможна зробити нас

сильними й успішними, тож ми мусимо використовувати цей могутній

потенціал і чудесний дар.

Запитання для узагальнення.

1. У чому полягає значення мови як найважливішого засобу спілкування,

пізнання і впливу?

2. Чому українська мова є засобом єднання громадян України в

самобутню культурну спільноту?

Висновки.

1. За допомогою мови люди спілкуються між собою, виражають свої

думки й почуття, пізнають світ і самих себе, передають інформацію від

покоління до покоління.

2. Священний обов'язок кожного з нас - берегти дорогоцінні якості рідної

мови.

Презентація до уроку з української мови у 8-му класі «Складення та підпис новорічних листівок»

 

Дистанційне навчання 10 клас Українська мова Тема. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум.

 Дистанційне навчання

10 клас

Українська мова

Тема. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум.

Матеріал для ознайомлення.

Типи мовлення являють собою різновиди текстів та поділяються на 3 види:

розповідь, опис та роздум. Залежно від змісту  текст та його частини

поділяються на три типи: розповідь, опис і роздум (міркування).

Розповідь — це висловлення про вчинки героїв, про події, які відбуваються,

відбуватимуться чи відбувалися з кимось у певній послідовності.

До розповіді можна поставити запитання що сталося? Розповідь має такі

складники: початок дії, розвиток дії, кінець дії.

Приклад:

Серед зими потепліло, пішов дощ, а потім знову замерзло. Вкрилися льодом

дерева, зледеніли шишки на ялинках. Немає чого їсти дятлові: стукає об лід, а

до кори не достукається. Б’є дзьобом шишку, а зернятка не вилущуються. Сів

дятел на ялині й плаче. Падають гарячі сльози на сніг, замерзають.

Дивиться білка з дупла — дятел плаче. Стриб, стриб, прибігла до дятла.

—    Чого це ти, дятле, плачеш?

—    Немає чого їсти, білочко.

Жаль стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку.

Поклала між стовбуром і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну її молотити

дзьобом.

А білочка сидить біля дупла й радіє. І білченята в дуплі радіють. І сонечко в

небі радіє (В. Сухомлинський).

Опис — це характеристика предмета, особи чи явища за найістотнішими

ознаками. До опису можна поставити запитання який? яка? яке?

Опис складається із таких частин: назва особи, предмета; характерні ознаки;

власне враження.

Приклад:

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село

Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од

яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались

десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в

очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В

глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби

вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами

біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі

старі садки (І. Нечуй-Левицький).

Роздум — це висловлення, у якому потрібно довести або спростувати думку

шляхом міркування та за допомогою доказів.

Роздум відповідає на запитання чому?

 Роздум складається з таких частин: теза (твердження, яке потрібно довести),

аргументи (докази), висновок.

Приклад:

Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і

прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно,

рідною мовою. І це не тільки тому, що цією мовою, засвоївши її змалку, вона

користується повсякденно, а й тому, що рідна мова – це невід'ємна частка

Батьківщини, голос свого народу й чарівний інструмент, на звуки якого

відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі. З рідною мовою

мають-бо зв'язок найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці з

материних уст, затишок батьківської хати, веселий гомін дитячого товариства й

тихий шелест листя старої верби, під якою вперше зустрівся юнак із коханою

дівчиною… (Б. Антоненко-Давидович)

Завдання.

1. Прочитати. Визначити до якого типу мовлення він відноситься?

ХВІСТ У ТВАРИНИ МОЖЕ БУТИ ПАРАШУТОМ

Рятуючись від куниці, все вище й вище по сучках лапатої ялини забирається

білка. Куниця ось-ось наздожене її. Попереду два сучки, один. І раптом…білка

розпластує лапки, розправляє хвоста й кидається вниз із самісінького вершечка

високої ялини. Хвіст діє як парашут, і білка плавно приземляється на галявині,

обдуривши свого найлютішого ворога. У куниці хвіст не може правити за

парашут, і поки вона спускається з ялини, білка вже знаходить куточок.

Такий же парашутист смугастий бурундук. Завдяки хвостові-парашуту йому

нічого не варто стрибнути на землю з вершечка величезного кедра (З журналу).

2. Прочитати текст мовчки. Довести, що він є описом.

ТАЄМНА РОЗМОВА

Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне, жодна рослинка не

схилиться, не злякає маленької комашки. Мов усе поснуло, мов зачароване.

Зате горою йде гучна розмова вітру з лісовим верховіттям. Ось чутно, як

несе вітер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбочком. Здалека

чутно глухий гомін; він наближається, дужчає, обхоплює верховіття, і

здається, що кожне дерево кожним листочком шепотить якесь чарівне

слово, а ті слова, зливаючись у чудову гармонію лісового шепотіння, хвилею

котяться далі, завмираючи в просторі… За першою хвилею котяться друга,

третя… (М. Коцюбинський).

Переказати докладно текст.

Запам’ятайте

Розповідь — це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі.

Загальна схема розповіді така: початок дії, розвиток подій, кінець події.

Розповідь має такі різновиди: власне розповідь (оповідання), повідомлення,

відповідь, перелік, найменування, оголошення. Текст-розповідь — це текст, у

якому розповідається про події, процеси, що відбуваються в певній

послідовності. Саме тому головний засіб такої розповіді — дієслова минулого

часу доконаного виду, що змінюють один одного та називають дії. Речення

розповідних текстів не описують дії, а розповідають про них, тобто передають

саме подію чи дію. Розповідь як найтісніше пов’язана з простором і часом.

Позначення місця, дії, назва осіб і не осіб, що виконують дії, і позначення самих

дій — це мовні засоби, за допомогою яких ведеться розповідь.

Опис — це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. В

описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом

перелічення їх головних, суттєвих ознак. Найголовніше в описі — дати точне

або яскраве уявлення про предмет мовлення. Описи бувають: пейзажні,

портретні, інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ. Звичайно,

тексти-описи дуже різноманітні в залежності від цілого ряду умов. По-перше,

велику роль відіграє сам об’єкт опису: одухотворений чи неживий, портрет,

пейзаж, подія тощо. По-друге, дуже важливо, чи є опис статичним, тобто таким,

який перериває розвиток тексту, або динамічним — зазвичай невеликим за

обсягом, який не зупиняє дії, а залучений до події. Нарешті, принципово

значущими є мета опису, його функція та роль автора тексту.

Роздум (міркування) — це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У

роздумі обов’язкові три частини: теза (чітко сформульована думка), докази

(підтвердження висунутої тези), висновок (випливає з доказів). В основі

роздуму лежать причинно-наслідкові відношення. «Чисті» розповіді, описи,

роздуми використовуються рідко. У текстах найчастіше описи включаються в

розповідь або пов’язані з міркуванням, розповідь може доповнюватись

роздумом. Текст-роздум (текст-міркування) має на меті з’ясувати будь-яке

поняття, розвинути, довести або спростувати будь-яку думку. З логічної точки

зору роздум — це ланцюг умовиводів на будь-яку тему, викладених у

послідовній формі. Роздумом можна вважати також і ряд суджень, що

стосуються будь-якого питання, які випливають одне за іншим таким чином, що

з попередніх суджень випливають наступні, а в підсумку ми отримуємо

відповідь на поставлене запитання.

Виконайте завдання.

1. Прочитати текст. Визначити тему та основну думку, до якого типу мовлення

належить цей текст?

КНИГА ВЧИТЬ, ЯК НА СВІТІ ЖИТЬ

Книга в житті людини посідає важливе місце. Зараз важко уявити наше життя

без книги. З книг ми черпаємо знання, дізнаємося про історію нашої держави, її

символи, життя українського народу, його культуру.

Книга також має і виховне значення. Вона вчить нас справедливості,

патріотизму, шанобливості, поваги до праці і людей праці, до матері, жінки-

берегині, співчуттю до людського горя, бережливого ставлення до природи.

Я вважаю, що письменники — це люди, наділені Божим даром. І якби не було

таких титанів, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, наша література

була б набагато біднішою.

2. Прочитайте виразно приклади різних типів мовлення.

Опис

Дуб — це могутнє дерево сімейства Букові, що відноситься до листяних порід.

Всього існує близько шестисот видів дубів. Всі вони мають велике насіння, яке

називається жолудями.

Розміри у дуба дуже великі. В середньому висота цього дерева становить

тридцять п’ять метрів, але бувають дуби й набагато вище. Стовбур дуба має

дуже значні розміри. Його обхват приблизно дорівнює півтора метра. Гілки

дуба непрямі, мають вигнуту форму.

Листя дуба велике, має різні форми: зубчасту, лопатеву. Крона пірамідальна,

розлога, велика.

Розповідь

Прийшла зима. Випав сніг. Сашко взяв ключку й шайбу, вийшов на вулицю і

побачив Іванка.

Раптом Іванко послизнувся на льоду і впав, боляче вдарившись підборіддям.

Побачивши це, Сашко голосно засміявся. Іванкові було дуже прикро, але він

мовчки підвівся і пішов далі.

Тільки-но Іванко зробив кілька кроків, як за його спиною впав Сашко. Іванко

повівся як справжній друг. Він подав Сашкові руку та допоміг підвестися.

Роздум

Чого доброго може бути в зимі? Темно, холодно, похмуро, мете, всюди снігові

замети. У таку погоду тільки сидіти б удома та чекати тепла. Але ж ні, для

багатьох це найулюбленіша пора року. Чому люди люблять зиму?

І діти, і дорослі люблять ліпити сніговиків, грати в сніжки, кататися на лижах,

ковзанах, санчатах, ходити на довгі прогулянки з бутербродами та гарячим чаєм

в термосі.

Також всі без винятку люблять Новий рік, Різдво та інші гучні зимові свята.

Подумайте і дайте відповіді:

1. Як ви розумієте поняття «тип мовлення»?

2. Від чого залежить вибір типу мовлення?

3. Назвати особливості кожного типу мовлення.

4. Яку структуру має кожний тип мовлення?

5. Чи можуть поєднуватися різні типи мовлення в одному тексті? З якою

метою?

Тема уроку "Речення. Просте речення. Будова речення (головні, другорядні члени речення, граматична основа речення). Речення поширені та непоширені, повні та неповні. Речення за метою висловлювання"